АМФЕТАМИН Розовый Amphetamine Батайск

Але, бро! Маю для тебе цікаву історію. Уявляй собі, я щойно купив закладки амфетаміну і розшарився на всю катушку!

Давай зразу по нормі, хочу тебе попрощупати, бо ця шняга вартує уваги. Так що, займайся бізнесом, слухай.

От я тут нашов місце, куди можна без б купити дурю. Друг порекомендував мені один місцевий ділер, він знає свою справу. Прийшлося поговорити з ним, як з нормальним хлопцем, бо він розумієш, влучив у наш сленг.

Договірився з ним на зустріч, ну і поїхав я на ділову поїздку. Прямо в центрі, де гуляють панки й гопники, бачу цей ділер, стоїть припаркований в шикарному авто, на автопілоті. Таця святкувала!

Збагнувши, що зараз у мене буде жоско, підбіг до його авто і спродав на рівне місце. Він відкрив капот, а я побачив купу пакетиків. Відразу взяв на пробу один, колюся, і почуваю парадіз!

По заборони, брателки, ця штука фіалить, перекручує голову, але нічого з цим не можна поробити, бо амфетамін - це наша велика дурь. І зрозумівши, що це бруталий поцінуток, не міг стриматися і якраз з такими енергетиками вирушив гуляти по магазинам.

Ти ж знаєш, що колотися з гашишом на вулиці - не найкраща ідея, тому я його не тягнув з собою.

Зустрів двох своїх панібратів - Диму та Хоми, і розмовив їх до нашої неймовірної прогулянки. Вони також не могли відмовитися від частки жоского задоволення. Всі троє на автопілоті, шмагаємо по магазинам з енергетикою, які просто магнітять наші відпалені очі.

Збираємося ми покупати одяг, бо внутрі нас вже гріє від цієї ейфорії. Хома зайшов до магазину в стилі "streetwear", а Дима взяв курс на "hip-hop" вбрання.

Я ж такий лузер, що голова вертиться і не можу вибрати, де мені обрати стильний наряд. Вирішив підбадьорити себе ще однією закладкою, щоб бути на одній хвилі із хлопцями.

В одному магазині, фіксую, що наш тусовщик Дима, молодець, забрав його усякого роду хіпстерську брендову шмотку. Після цього, він вибрав собі новеньку кепку, щоб круто виглядати на нашому гетто клубі.

В той час я вмостився перед вітринами, вихваляючись перед мимоволі проходящими тим, що я такий стильний і остаточно завис на ефектну косуху. Тут, зрозумівши, що маю по тій же лінії, як і скині, швиденько освіжив відчуття результатом дочірньої закладки.

Дощу над яв рулон, драйв і адреналін розлетілися по крові. Моказ як підар, відразу помітив це нове мене, і вирішив підмітити мою зовнішність. Цим замануло мене ще більше. Вона прийшла, заговорила, і вирішила захотіти сотні тисяч моїх гривень.

А що мені робити? В той момент я хотів поплавати по хмарам, але тут таке зветься: тільки хавай челядину. Не втикати б бобровий потік, а просто бити на гошблек.

На жаль, такі пригоди не можна продовжувати вічно, і ми почали повертатись до нашого району, знаючи, що нас жде море усього того самого незабутнього божественного колотого металу.

Отак я купив амфетамін, погуляв по магазинам, вшантажував модників своїми стильними виборами і познайомився з мадам, що взагалі супер. Без проблем скажу, що цей день залишиться в моїй пам'яті надовго.

Давай, брателло, я расскажу тебе, что я наорался как трактор, закупившись закладками на пару дней вперед. Блин, это был день, который я запомню на всю жизнь!

Нашел я своего долбанутого дилера и с халявной спидярой быстренько договорился. Ну, раздупляй, это самое классное чувство, когда запах амфетамина уже наводит на экстаз. Мне хотелось бежать, лететь, прыгать! Я был готов убиться прямо на месте от этого волнения. Вот такая я пчелка-адреналинщик!

Итак, с улыбкой на лице я купил свои долгожданные скрипки и сразу пошел к себе домой. Но понимаешь, братан, сидеть дома и пихать это в себя — это не про меня. Я решил показать всем, что я не просто наркоман-комик, но еще и бегун. Надел брендовые кроссы, и поехали!

Я вылетел на улицу, словно ракета из жопы, и начал свой марафон! Народ, проходящий мимо, смотрел на меня, как на пришельца с другой планеты. Такое ощущение, что я был главной достопримечательностью района!

Бросил я свой первый скрипт в мусорку, а потом вытащил новый — еще одну порцию энергии! Я бегал и бегал, словно Юсейн Болт на спидах. Ноги сами летели, а я читал мимо прохожих и думал: "Ха! Такими темпами я скоро преодолею дистанцию Марса и Венеры!"

Бля, страх и радость пронизывали все мои молекулы! Я чувствовал себя настреленым барбом, который только и хочет, чтобы его использовали.

И тут я вспомнил про свои любимые гамы, которые звали меня своими марками. Все эти ЛСД-марки, звезды в небесах, которые танцуют и поют только для меня. Я мечтал стать настоящим художником, рассказать всем их истории. Вот только, братишка, я уже начинал потихоньку терять связь с реальностью.

Остановившись на минутку, я лег на газончик и решил, что время поднабраться сил. А потом я понял, что моя энергия не иссякла, она просто стала медленнее, как музыка грустной скрипки.

Понимаешь, мне стало так туго, что я решил вернуться домой. Пройдя мимо зеркала, я заметил, что в моих глазах отражается человек, которого я давно уже не узнаю. Я стал просто оболеть этими скрипками и пчелками, словно это была основная часть моей жизни.

Вот такой вот мой марафон по району, брателло. И хоть мне удалось убиться в этот раз, но на самом деле я просто убил себя. Закладки и скрипки стали своего рода крылышками, и пчелка уж точно не на столько красивой, как я думал. А все эти спиды и барбитураты — это просто маска, за которой прячется сломленный человек.